Світає. На вулицях сонного похмурого міста не видно ні душі.Все так тихо,спокійно.А ось зійшло сонце. Воно освітило променем води, ліс, будинки людей. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнувся, відкрив очі і радо зустрів новий день.