Донецька область у її сучасних межах утворена 2 липня 1932 року.
Літописна ж історія донецького краю веде ще до часів князя Ігоря, доля
якого стала сюжетом безсмертного "Слова". Вважається, що саме в районі
сучасного Слов’яногірська відбулась історична битва русичів із
половцями. На території Донбасу розгорнулась, імовірно, і легендарна
битва на Калці (нині річка Кальчик).
Найстарші міста регіону - Маріуполь, Артемовськ (Бахмут) і Слов’янськ.
Візитними картками історії Донбасу є Святогірський монастир і знаменита
Савур-могила. Перші письмові згадки про монастир у горах Святогір’я
(нинішній Слов’яногірськ) на березі Сіверського Дінця датуються 1526
роком, хоча академік Д. Багалій доводить, що він існував іще до
монголо-татарської навали. Інші вчені стверджують, що ще в ХІ-ХІІ
століттях серед половецьких станів жили християни-слов’яни, які і вирили
перші печери монастиря в крейдових горах над Дінцем. Савур-могила, за
легендою, отримала свою назву від імені козака Савура, який героїчно
загинув на цій 277-метровій висотці в сутичці з татарами.
Основний поштовх розвитку регіону дало відкриття родовищ вугілля та
розвиток металургії. Наприкінці XIX століття в Донбасі було засновано 12
металургійних заводів.
Важливою подією в історії Донбасу було проголошення тут у 1918 році
більшовиком Федором Сергєєвим, відомим під псевдонімом Артем,
Донецько-Криворізької республіки із столицею у Харкові. Це
політико-адміністративне утворення було покликане відірвати від України,
керованої тоді Центральною Радою, гірничо-металургійний промисловий
район. Однак проіснувала ця республіка недовго, незабаром Москва
окупувала Україну і зайві "республіки" їй були ні до чого.
Особливо сильний підйом розпочався на Донбасі в роки перших п’ятирічок.
Регіон став головною "кузнею" і "кочегарнею" Радянського Союзу, одним із
найбільш високорозвинених промислових районів країни. Тоді почалася
друга хвиля його заселення. За комсомольськими путівками, рятуючись від
репресій чи просто вирушаючи на заробітки, в 20-30-ті роки сюди
стікалися люди з усього Союзу.
Не можна залишити поза увагою і такі визначальні для СРСР та України
події в історії регіону, як шахтарські страйки 1989 і 1993 років.
Останній із них став каталізатором дострокових президентських і
парламентських виборів в Україні.
Демографічна довідка
За даними останнього перепису 2001 року, в Донецькій області живе 4841,1
тис. чоловік (близько 10% населення України), з них 2 млн. 621,2 тис.
жінок (54,1%) і 2 млн. 219,9 тис. чоловіків (45,9%). У містах живуть
майже 4,4 млн. осіб (90%), у селах - близько півмільйона (10%).
Щільність населення одна з найбільших у Європі - 189 осіб на кв. км.
В останнє десятиліття чисельність населення області почала різко
скорочуватися. Причина - природні втрати, що до 1990-х років
перекривалися значним міграційним приростом. Але починаючи з 1991 р.
міграційний приплив пішов на спад, і демографічна ситуація стала
особливо гострою.