Людська душа-павутинка,химерне плетиво,що рветься від легесенького подиху вітерця...А ще-дорогоцінне полотно,витонченності якого подивується не одна вправна ткаля,зрештою,на цілому світі не знайти людини,яка б могла створити щось подібне.
Душа людська...Що воно такє?Так чи інакше,але є в людині дещо,що робить її саме людиною.І ми називаємо це "дещо" душею.Це слово несе в собі позитивний зміст: душа-добра,свята,рідна...І значно рідше ми чуємо : зла,жорстока.продана дияволу душа.Про погану ж людину часто кажуть:"у нього немає душі"
Отже,душа-це щось позитивне.Але і прекрасні споруди можна перетворити на купу цегли.Це відбувається з різних причин.Часом життя заганяє людину в глухий кут-і душа її перетворюється на руїну,а іноді людина сама руйнує власну душу.
Загляньмо ж у властну душу!Що там?Чистота,натхнення,поезія?Чи купа цегли,яка може потрапить комусь под ноги?Будьте чесними,справедливими,милосердними,любіть ближнього,поспішайте на допомогу,щоб називатися людиною і щоб ваша душа була,як криниця чистої води!!!