1. Тема повісті – зображення вчинків, поведінки та способу життя
п’ятикласника Толика, його багатого внутрішнього світу, бажання
самоствердитися, обираючи при цьому не надто ефективні методи реалізації
задуманого.
2. Ідея повісті – утвердження думки автора про те, що
кожна дитина – оригінальний незбагненний світ зі своїми думками,
переживаннями, світосприйняттям; засудження негативних вчинків, які
принижують гідність людини.
3. Авторський відступ (позасюжетні
елементи) у творі (виділений трьома зірочками- письменник веде мову від
імені дітей свого покоління).
4. Художні деталі, підтекст, їх роль у розкритті характерів героїв (наприклад):
-
«Я швиденько гашу цікавий вогник у очах (мені страх хочеться
довідатись, як швидко бігла Параска Михайлівна!) і, набравши якомого
строгішого вигляду, кажу: «Це – недобре!..» (Батько внутрішньо підтримує
витівки сина, бо згадує себе у такому ж віці, але змушений грати роль
вимогливого батька).
- «Йди і постарайся хоч трохи бути схожим на
тата, коли він був отаким, як ти! У бабусі, моєї старенької мами, при
оцій фразі починають підозріло посіпуватися губи, а я опускаю очі: мені
здається, що зараз у мене точнісінько такі вуха, як у сина, – ліхтарі
ліхтарями». (Батькові соромно за вчинки та за ідеалізацію його особи).
-«Пліт
був високий, та мені хотілося, щоб він виріс до неба. Щоб я ліз по
ньому і ліз, ф йому не було кінця-краю...» (Внутрішній неспокій Толика)