Хоку, або хайку — в японській поезії традиційний жанр пейзажної лірики, що виник у XVII столітті. Це трирядковий вірш без рими, який одним образом викликає в уяві закінчену картину. Ці невеличкі вірші набувають поетичності завдяки використанню художньої деталі, а також так званої «сезонної поетики» (описи весни, осені і т. д.).
Людину настільки вражає простота хоку, що іноді може здатися, що будь-хто здатен придумати три поетичні рядки, які щось змальовують. Навряд чи ви знайдете в Японії людину, яка протягом свого життя не склала жодного хоку. Більше того, є люди, які за день можуть скласти понад тисячу таких тривіршів. На поетичному конкурсі на швидкість складання віршів його переможець установив неперевершений і донині рекорд — 23 000 хоку за день (16 за хвилину).
1)Глибока осінь.
Листя опало.
Одна сосна зелена.
2)Всохли дерева.
Спів солов’я.
Стихає.