Можна розглянути купу прикладів щирого кохання у літературі.Але Михайло Коюбинський дуже делікатно і в одночас дуже майстерно описав прагнення до свободи двох закріпачених, закоханих людей. Соломія була дуже ніжною і сильною жінкою. Це поєднання двох найважливіших якостей у одній людині. Вана померла....Померла через те що хотіла визволити свого коханого. Як Остап казав "Одна половинка моєї душі тут, а інша там, разом із нею, кличе мене, кожного вечора кличе". Я гадаю що Соломія була вірною і відчайдушною . Отже заради кохання помирати варто , але якщо це кохання справжнє.