Дружба – це найчистіша любов.
Це найвища форма любові,
де нічого не вимагається, немає ніяких умов,
де просто насолоджуються, даючи.
Одержують теж багато,
але це – вторинне, і це трапляється саме
собою.
Ошо
Темою
твору я обрала слова Ошо, індійського філософа, засновника містичного
вчення. Його вислів про дружбу мені сподобався, зацікавив та захотілося
порозмірковувати. Висловлена думка Ошо життєва, глибока, та має велике
філософське значення. Бо справжня дружба – це, дійсно, найчистіша любов.
Друг – це одна душа, що живе в двох тілах. Ця душа чиста,
справедлива, відкрита, щира та некорислива. Кожній людині потрібен
друг... Напевно, в Ошо був справжній друг, коли він мав так впевнено,
емоційно, сильно висловитися про дружбу. Я вважаю, що друг може бути
лише один, а товаришів – багато. Більшість людей говорить, що друг
повинен, чи має вислухати, допомогти, підтримати. А я гадаю, що ніхто
нікому нічого не винен. Так, насправді, справжній друг підтримає,
допоможе, порадіє з вами, але це буде йти від душі, від серця.
Нині, коли час збігає надзвичайно швидко, коли ритм життя набуває
шаленого темпу, коли не вистачає часу для спілкування, телебачення,
комп’ютер замінює людське спілкування – чи актуальні тоді питання
відданих, глибоких дружніх стосунків? Звичайно, час вносить свої
корективи, але такі поняття, як дружба, любов, я думаю, завжди
залишатимуться найвищими цінностями. Ці поняття наповнюють життя радістю
спілкування, взаєморозуміння, збагачують його емоційно.
Найбільшої сили досягає дружба в юнацькі роки, коли підліткам
необхідні відносини з друзями, багато часу проводиться разом. Дружба
дозволяє висловити почуття, які переповнюють людину, та знайти підтримку
тих, хто поділяє її думки і почуття.
Я вважаю, що в будь - якому віці кожній людині потрібен друг, якому
можна відкрити душу, свої почуття, вірити і довіряти. Дружба – то
найбільша цінність.
Нещодавно я прочитала легенду про вікінга
Грімра, який в минулі роки був кращим вождем, і про нього знали навіть в
далеких країнах. Він був мужнім, сильним, хоробрим і ходив в море на
своєму швидкохідному драконі. Тепер він вже старий, але поважний
чоловік. Вдень він творить правду і суд, мудрим словом дає поради людям,
а вночі – спілкується з друзями. Кожен на цих зустрічах говорить
промови про те, що їх хвилює, одні мріють про подвиги, інші – про
багатство і молодість.
Грімр говорив останнім про те, що єдине про що він мріє – це мати друга, хоч одного вірного друга!
Почувши
ці слова, його вірні друзі дуже образилися і почали згадувати йому, як
вони його підтримували і допомагали у біді, у важкі часи, у бою.
Кожен з друзів нагадував Грімру про свою вірну дружбу.
І тоді
він пояснив їм, що вони були йому вірними друзями в нещастях його, і за
це він їм вдячний. Але в щасті не було в нього друзів, бо під час щастя
не буває друзів. І дійсно, я зрозуміла думку мудрого Грімра, адже, коли
в нас нещастя буває, то ми тримаємося за друзів, їхню підтримку. Але в
щасті людина дуже високо, немов на горі, - так говорив Грімр. І я згодна
з його думкою, бо в щасті ми насолоджуємося цією миттю і, нажаль,
забуваємо про друзів. Отже, друзі потрібні і в горі і в радості, треба
поділяти з друзями і щасливі моменти свого життя, відкривати серце до
любові, щастя, добра.
Справжня дружба – це взаєморозуміння, відвертість, довірливість,
взаємодопомога, щирість та безкорисливість почуттів, підтримка у горі і
щасті.