Стежина ріднім краї... Небо єдиності в світі батьківщини. У кожного вони свої,неповторні,але однаково дорогі. Для когось- це вулиця,де промайнуло дитинство; для когось- великий двір,де вечорами бриніла гітара і мелодійний голос співав про перше кохання;для когось- це звичайна сільська хата з кущем калини під вікном,з чорнобривцями,що посіяла матуся,з рушниками на покуті- в кутку над образами. Рідна земля - це наша мала батьківщина,де ми вперше почули мамину колискову,пізнали перші радощі і перші сльози,перші перемоги і поразки. Рідною є для нас та земля,де ми народилися. Цю землю не вибирають,як не вибирають своїх батьків. Це скарби,даровані Богом. Я не розумію людей,які кидають свою батьківщину. Наша земля -Україна. Любити її - це значить кожним своїм вчинком,кожним помислом вірно служити їй. Мало говорити,що ти патріот,- треба патріотом бути.