У творі О.Довженка "Скарб" розповідається про безтурботнне життя парубка Павлуся,про його легке дитинство ,про те,як його пестили матір і батько ,і від цього він став лінивим і невмілим .через його забаганку поїсти меду ,одного разу померла Павлусева мати .Проте щастя переслідувало його .У господарсті його був лад,прибуток,знайшлася вірна і покірна і працьовита дружина,були хороші наймити .Все життя він тільки їв та спав.
Якось на свята зiбралася сільска молодь йти шукати скарб. Вирiшили попросити Павла, щоб вiн пiшов iз ними "на щастя". Той не хотів i сказав, що як Бог дасть, то й у вікно вкине. Так і сталося. парубки хотіли розіграти його вкинути йому у вікно дохлого хорта а виявилося, шо всередині його був захований скарб - золото.Так довіку жилося Павлу - безтурботно.
люди завжди замислювалися над тим, що таке щастя. цей твір
показує, що бездiлля i ситiсть — це ще не щастя. Не може бути щасливою
та людина,яка безцiльно й безглуздо
проживає свій вiк, недопомагає іншим Хоч i таланило в усьому Павлусевi, але його лінивого щастя
мало хто б захотів.