Моя батьківщина — Україна. Не любити цю землю і людей, що живуть на ній, — неможливо! Мій край — це Чорне і Азовське моря, Карпати і Полісся, синьоокі озера Волині, південні степи, Дніпро-Славутич..Розлогі дуби і стрункі смереки зустрічають мене в Карпатах. Швидкі річки, безліч ягід і грибів, чудові краєвиди — це все моя Батьківщина.А як повільно несе свої води до Чорного моря красень Дніпро-Славута! Велично і суворо дивиться на Запоріжжя колиска українського козацтва — Хортиця. Пригадую, як їхали ми сім’єю в Крим через усю Україну. Зупинялися в мальовничих місцях і насолоджувалися незрівнянними краєвидами.Мене вразила велич Каховського водосховища, обрії якого губляться в блакитному мареві. Незабутнє враження залишилося від проїзду через Сиваш, де з двох боків підступають моря — Чорне та Азовське.Вражали нас родючі лани Херсонщини і Запоріжжя, гірські пейзажі від Сімферополя до Алушти. Та найбільше мене вразила доброта людей, які зустрічалися нам по дорозі. Пишаюся я тобою, мій рідний краю, моя земле — Україно!
Ось перепиши !))І постав мені "спасибо"!!!