Початок осені завжди
чарівний. Повітря стає прозорим, а все навкруги виграє яскравими кольорами.
Невеличкий ліс теж
золотиться, багряніє, палає і з кожним ранком заливається все блискучішим
вогнем. А після дощику з кущів вилазять гриби.. Кумедні, товсті. На старих
пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки. Розсипалися по галявинах
червоноголові підосичники, зеленуваті й рожеві сироїжки, запашні рижики.
Особливо поважними здаються серед них товсті гриби під червоною шапкою з білими
крапочками - мухомори. Намистинками розсипалися по кущах різнокольорові ягідки.
Барви лісу доповнює і волохатий зеленувато-сірий мох на деревах. Пахне грибами,
чебрецем, дощем і ще чимось дивним, приємним.
Пишається проти сонця
ліс, пломенять осінні вогневі барви. А разом з лісом пишається й осінь тим, що
створила таку красу