І. Карпенко-Ка
рий спирався не лише на народні
джерела, він ретельно вивчив опуб
ліковані історичні розвідки, з яких
стало відомо, що Сава Чалий —^ ре
альна особа, міщанин з Комаргорода
на Поділлі, який 1734 року склав
присягу на вірність російській ца
риці Анні Іоанівні, а з 1736 року
фігурує в документах як козацький
полковник на службі в Речі Посполи
тої. Чалий активно допомагав у бо
ротьбі з гайдамаками (протягом
1737-1738 рр. брав участь у кількох
антигайдамацьких виступах).
Ідейно-тематичний зміст. «Сава
Чалий» — трагедія в 5 діях і 7 карти
нах. Карпенко-Карий традиційно по
чинає п’єсу просторою експозицією,
змальовуючи панорамні картини
страждань та бід українського наро-
ДУ- 3 розмови колишніх селян поста
ють жахливі картини безчинства
польських шляхтичів, що вигадують
н°ві податки та відробітки («один
День за березову кору, один день за
Рижики, один день за опеньки, і ще
» Це вже прямо сміх — один день
чавщини за … конвалії»), утисків та
Жорстоких розправ над непокірними.
У трагедії органічно злилися зов
нішнє коло драматичного конфлікту
(боротьба українського народу зі
шляхтою, обстоювання своїх прав і
віри) та внутрішнє (злочин і трагедія
ватажка повстанців Сави Чалого, що
став зрадником).
Сава Чалий, славний запорожець,
що дістав освіту в Києві в братстві
(ідеться про Києво-Могилянську ака
демію), виступив проти польських
магнатів та козацької старшини, щоб
боронити свій народ від утисків,
злодійств шляхтичів; за православну
віру та церкву. Ім’я Сави стало сим
волом гайдамацького руху, непоко
ри, помсти панам. Скривджений
люд, козаки з Січі стають до лав Ча
лого, проте сам ватажок, надмірно
розважливий і обережний, бачить
єдиний порятунок у тому, щоб поки
нути стару Україну та «заснувати но
ву на вільних козацьких степах біля
Лугу Великого».
Не вичікувань та розважливості
чекає від ватажка його побратим —
Гнат Голий, він прагне бою, помсти:
«Навколо скрізь народ катують безо-
ружний, а ми тут будемо мовчать і
ждать? ». До Гната пристає більшість
кошовиків, його обирають отаманом,
а Чалий, погодившись на умови
Ш мигельського, переходить під ко
рогви польського короля та стає
прислужником магната Юзефа По-
тоцького. Приставши до польської
621