Веселе
літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі.
Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко,
немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої
тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки.
Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше
затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко
замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути
своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички
сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну.
Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і
кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними
розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається
вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять
своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують
нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно
курличуть.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми
поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками
того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники,
композитори, поети. Настала золота осінь.
другий текст:
Про осінь часто говорять: золота осінь. Чому, догадатися неважко:
листи на деревах із зелених перефарбовуються в самі різні відтінки
золотого й золотавого. Жовта охра, червона мідь, зеленувата латунь,
коричнева бронза, блідо-жовте й оранжево-жовте золото - ці кольори
насамперед нагадують про осінь. Подивишся на ліс, що весь пофарбований у
такі відтінки й мимоволі подумаєш: так, золота осінь. Це дійсно дуже
гарна пора, може бути, найкрасивіша в році. У всякому разі, багато
художників особливо люблять писати саме осінні пейзажі. Ця тема дає їм самий багатий вибір фарб
Жаль, що пора ця зовсім недовга. Якщо календарна осінь триває три
місяці, то золота осінь - коли все дерева коштують жовті - усього
дві-три тижні. И, от порадувавши око чистими золотими відтінками, листи
раптом починають швидко обсипатися. Листя, що залишилася на деревах,
рідіє щодня, листопад підсилюється. Земля теж стає покритої золотом, це
золото - опалі листи - шарудить під ногами. І настрій небагато смутне
від того, що ця краса так недовговічна
Чим більше листів на землі, тим менше їх на деревах. І один раз
листів на деревах не залишаться зовсім, тільки чорні голі стовбури. Це
теж усе ще осінь, але вже не золота