Еволюція травлення
Травна система формується
спочатку як трубка. У одноклітинних організмів процеси травлення
відбуваються в цитоплазмі клітини або у вакуолі, а у деяких із них,
наприклад, у інфузорії туфельки, виникають зачатки травної трубки у
вигляді ротової заглибини, глотки тощо. Відособлення кишкової трубки
стало досконалішою системою порівняно з клітинним травленням. Кишкова
трубка є похідною ентодерми. У кишковопорожнинних на одному кінці тіла є
заглибина для приймання їжі і видалення неперетравлених її решток. Від
травної порожнини відходять до тканин сліпі вирости, через які поживні
речовини досягають клітин. Такою є будова кишки у нижчих червів. У вищих
червів є вже відхідник. Крім того, у них з мезодерми утворюються м’язи і
кровоносні судини. Значно складнішою є травна система у головоногих
молюсків (восьминіг, кальмар). У багатьох безхребетних (комахи,
ракоподібні, головоногі молюски) є добре розвинені і складно побудовані
щелепи, слинні залози, а в просвіт кишки відкриваються протоки печінки і
підшлункової залози.
У хордових уся кишкова трубка походить з
ентодерми. З ектодерми виникають лише органи початкового і кінцевого
відділів. Глотка у всіх тварин розміщена між ротовою порожниною і
стравоходом. У наземних тварин із появою легеневого дихання через неї
крім їжі проходить і повітря. Стравохід сполучає глотку зі шлунком, у
птахів він формує воло для попереднього розмочування їжі.
Шлунок є
розширеною частиною кишки. У багатьох риб його немає. У амфібій і
рептилій є чітка диференціація між стравоходом і шлунком. Птахи мають
залозистий і м’язовий шлунок. У ссавців шлунок відрізняється не лише за
формою, а й за розподілом епітелію. Шлунок китоподібних і жуйних
розділений на камери. У кишках виникають пристосування для збільшення
всмоктувальної поверхні. По всій довжині стінка травної трубки
складається з кількох шарів (слизового, м’язового і серозного) і
здійснює секреторну, рухову та всмоктувальну функції.
2.1. Види травлення
Травлення
класифікують за походженням травних ферментів: аутолітичне –
забезпечується ферментами харчових продуктів, симбіонт не бактеріями і
найпростішими, які живуть в організмі споживача їжі і власне –
ферментами, що синтезуються в органах травлення. За місцем, де
відбувається травлення, виділяють внутрішньоклітинне травлення,
пов’язане з гідролізом поживних часточок лізосомними ферментами
всередині клітини, позаклітинне (порожнинне) – гідроліз харчових
часточок відбувається у порожнині травної системи і мембранне, також
позаклітинне, яке відбувається на поверхневій мембрані мікро ворсинок
ентероцитів кишок і здійснюється ферментами, фіксованими на цій
мембрані. Крім того, існує ще зовнішнє, або екстракорпоральне травлення,
яке відбувається за межами організму сложивача їжі