Нарешті прийшла весна.Час плине так швидко,але природа залишається не змінною.Де ще можно побачити таку красу?Кожна пелюстка,кожна квіточка здаеться такою рідною.Коли ти береш у свої руки ніжний бутон троянди,світ немовби замовкає.І здаеться,що зі свіжої,яскраво-жовтої кульбаби зараз вилетить бдожа,яка цілий день невгамонно працює.Кожен день дивлюсь на цю красу і в очах стоять сльози.Я запитую у матусі -Чому природа така гарна? на,що матуся відповідає.-Природа є така якою вона є.Люди кожен день приходять до лісу,парку щоб помилуватися цією красою.Тепер я точно знаю краса рідної природи не повторна!