- Привіт, христю!
- Привіт. Звідкіля йдеш, Івась?
- З театру. Був на спектаклі "Попелюшка".
- І яке загальне враження?
- Нормально.
- Івасю, хіба можна усю глибину почуттів, вкладену актерами в гру, описати лише тільки словом-паразитом?!
- Ну...
- Хіба ж так можна, Івасю?! Мова повинна бути красивою та культурною, ніби спів жайворонка, який, побачивши перші промені сонечка, починає співати, пробуджуючи весь степ. Ніби дзюрчання струмочка, який тільки-но народився з джерельця. Івасю, виправ свою мову, бо як ті будеш в очі іншим дивитись, не знаючи її?
- Ти права, Христю. З сьогоднішньго дня починаю розмовляти нормально.
- Івасю!
- Ой, тобто гарно.
- Успіхів тобі! Мені треба йти.
- І тобі також, Христю.
Прости, что так долго писала, немного отвлеклась. И не забудь поблагодарить, если понравилось.