1. Мирослава — дівчина-русинка, дочка
боярина Тугара Вовка. При народженні втратила матір; виховувала її
проста селянка, змалку привчаючи дівчину до всякої роботи.
Доля Мирослави, безумовно, трагічна.
Дівчина любить батька, прагне врятувати його честь, повернути на шлях
єднання з народом, але це їй не вдається. Вона не знаходить йому
виправдання, бо через нього гинуть сотні невинних людей. Мирослава
покохала простого хлопця, який в очах її батька був хлопом. Близькими їй
стали Тухольщина та її мешканці. Вона намагається врятувати з полону
Максима, не задумуючись, що буде з нею самою. Виступає проти рішення
Захара Беркута розбити ворогів до останнього, вбивши при цьому й сина.
«Замість батька дала їй доля брата ... і мужа ...» Максим і Мирослава
отримали благословення від Захара Беркута.