-Федько? Невже це ти!-сказала вкрай здивована Марія Василівна
-Марія Василівна?-сказав не менш здивований Федько
-Так. Це я. Як давно я тебе не бачила.Розкажи, що у вас тут новенького? А то після звільнення ні слуху ні духу про рідну школу
-Та, що у нас нічого такого нового нема. Ніхто досі не може зрозуміти причину вашого звільнення?
-Стара я вже Федько стара.Куди мені тут працювати? У вас же стільки нових і молодих педагогів
-Та перестаньте, Маріє василівне, таке казати ні один новий педагог і вашого мезинця не коштує
-Дякую Федько!Розкажи як ти навчаєшся?
-Навчаюсь я не дуже добре
-Чому?
-Важко дуже багато нових предметів плюс нові вчителі.
-А у мене навчався добре!
-Так це у вас, ви мені все добре пояснювали
-Нічого, як захочеш так і медалістом станеш зрозумів? Вчитися мені нумо! Ти хлопець розумний та здібний
-Дякую, Маріє Василівне, обіцяю, що буду старатися
-Добре!Ой заговорилися ми мені пора
-Шкода дуже. Ви про нас не забувайте, Маріє Василівне, заходьте частіше
-Добре постараюсь.Бувай, Федько!
-До побачення, Маріє Василівне!