Не розкусивши горіх, зерна не з’їси.Був колись горіх, та звівся на сміх..Гнучка, як лоза. Зігнувся, як верба над водою. Така правда, як на вербі груші. Високий, як лоза, а дурний, як коза. Верболіз б’є до сліз. Вербові дрова, а козячий кожух — то й випре дух.