Твір-опис криниці
Стоїть криниця при дорозі. Стара-стара, аж дерево, з якої
зроблена, побіліло. Над криницею дашок, шифером обкладений, – мабуть хтось
нещодавно ремонтував. Під ним і дощ перестояти можна, і від спеки голову
сховати. А над дашком хрестик невеличкий приладнано.
І така вона вся чепурненька, неначе капличка. Хто йде, той посміхнеться і
нап’ється просто з відерця. Усяк скаже: «Дякую».