Батько навчав
мене: «Учися, дитино, і будуть із тебе люди».
«Я ніколи не
наздожену своїх однокласників», – думала я щоразу після хвороби.
«Мамо, поглянь –
білочка», - прошепотіла я.
Батько говорив
мені, що якщо я буду гарно вчитися, то з мене будуть люди.
Щоразу після
хвороби я боялася, що ніколи не наздожену своїх однокласників.
Я сказала мамі,
щоб вона подивилася на білочку.