Будь ласка, наступного разу формулюйте питання ясніше. Добре, що я пам'ятаю це завдання: написати казку, яка починалася би з цього речення. Ось, тримайте казочку:
==============
Якось усі тварини стали однаковими. А казка буде про те, чому так сталося і що з цього вийшло.
Коли звірі були різними, вони постійно заздрили один одному. Малі заздрили великим, бо ті сильні, а великі - малим, бо тим менше їжі треба і місця де жити. Травоїдні заздрили хижакам, а хижаки - травоїдним. І всі звірі молилися своєму звірячому богові, скаржилися на життя, аж доки набридло йому всі ці скарги чути. І сказав звірячий бог: "Не хочете бути різними? Гаразд, побудьте однаковими. Місяця вистачить, як на мене, щоб ви порозумнішали. Все ж таки я бог і повинен добрим бути..."
Прокинулися звірі однаковими. Сперше, звісно, зраділи: нікому заздрити не треба. Всі однакові: не великі, не малі, і всі травоїдні. Але швидко виявилося, що це не дуже добре. Місця де жити замало - адже різні тварини могли жити на одному місці, не заважаючи один одному. Їжі теж скоро стало бракувати... Два тижні пройшло - і почався голод, бо всю траву з'їли однакові звірі. Три тижні пройшло - ані листочка на кущах деревах не залишилося, кору і ту з'їли.
Сидять звірі голодні, плачуть: "Які ж ми були дурні! Хто ж знав, що однаковими бути зовсім не весело. Були б ми різними, жили б собі і не тужили, а так загинемо ми голодною смертю!". Почув їх звірячий бог та зробив їх знов такими, як були. Зраділи звірі і більше не скаржилися на те, що різні.