— Мій батько — військовий авіатор, і я цим пишаюся. Як пишаюся і всіма тими, хто нині перебуває в лавах захисників нашої держави. Це так добре, що сьогодні ми живемо в мирі й злагоді. Проте, на жаль, світ знає й багато воєн. Звісно, що всі люди вірять в те, що війни більше не повторяться. Але світ змінюється. Тому наша надія на них — наших військових, які в будь-яку важку хвилину мають захистити моє місто і нашу країну. Я бачу, як наполегливо тренуються льотчики військової частини, де служить мій тато. Як шумлять і, розсікаючи небо над Івано-Франківськом, піднімаються все вище й вище винищувачі. В таку мить так хочеться бути на місці пілота, — поділився власними думками Сашко Терещенко.