На широкому плато росла одинока береза. Багато років росла і все мріяла про дерево-сусіді. Одного разу, високо над плато летів шпак у якого в дзьобі було яблуневе зернятко. Коли до того місця, де росла яблуня залишалося 10 метрів, несподівано вибухнула гроза і шпак злякавшись грому, випустив насіння з дзьоба, воно впало в землю і проросло! Так здійснилася березина мрія!