1.
Прочитайте наведений нижче текст і випишіть знього лексику відповідно до сфери
вживання: а) книжні слова; б) терміни; в)
розмовні та просторічні слова; г) жаргонізми.
2. Дайте
визначення фразеологізму. Випишіть з тексту фразеологізми та поясніть їх значення.
Гроші
і ми. Хто для кого?
Різні люди і в різних обставинах їх називають по-різному:
від шанобливого капітал або фінанси, лагідного грошики, грошенята,
іронічно-жартівливого капуста до зневажливого бабло. Говорити про свої
заробітки у нас не прийнято, розпитувати про чиюсь зарплатню неетично. Та чого
б не поговорити про те, як ми ставимося до грошей?
Скажу про себе. Гроші я люблю, але, скажемо так,
специфічною любов’ю. Це не палка, не пристрасна і не саможертовна любов. Я б
назвала її споживацькою,
егоїстичною. Адекватно реагуючи на мої почуття, гроші теж не падають мені до
ніг, часом ходять “наліво”, зраджують мене, потім повертаються.
Гроші мені пахнуть, часом смердять, до таких я не
ласа. І якщо в наш час “не підмажеш – не поїдеш”, то я ліпше не поїду, аніж
підмажу те, що того аж ніяк не варте. Я – господиня, вони – моя челядь. Я не
дозволяю грошам брати наді мною владу: командувати, диктувати свої умови,
торгуватися. Гроші мають знати своє місце: воно – в гаманці, а не в серці. Ось
така специфічна любов.
Для багатьох, гнатися за копійкою є життєвою потребою,
необхідністю, яка затьмарює все і всіх. У таких – любов до грошей з першого
погляду, а вона, як відомо, недобачає, недочуває, недопетрує. Таких легко
“розводять”, “кидають”, а вони продовжують шукати інших ошуканців, бо ота
кругленька сума, якою їх заманюють, звучить так зворушливо, так серце тріпоче
від однієї думки, що нею можна заволодіти. Той, хто готовий заради грошей на
все, легко потрапляє в шахрайські сіті. Аферисти розраховують, і не
безпідставно, що, почувши про шалені гроші, які можна дістати запросто так,
людина одразу очманіє і не ставитиме запитань: Що там та як? Чому? Звідки?
А ось людину не закохану, не зациклену на грошві
піймати важче. Ось, наприклад, до мене на мобільний телефон майже щодня
надходять вітання, що я виграла – машину чи подорож до іншої країни. Виграла,
хоч і не грала. Хочеться запитати: “Друже, і чого це ви такий щедрий до мене?
Чого це ви своїм баблом розкидаєтеся? Його у вас так багато, що ви вирішили
сипонути свої грошики на першого-ліпшого власника сотового телефона?”
“Наберіть 60 – 60 і ви виграєте 60 000 грн.” Щодня хтось готовий мені відсипати десятки
тисяч гривень запросто так, навіть не за гарні очі, бо очей моїх вони не
бачили. І це не пролетарі всіх країн єднаються, бо вони не мають нічого, окрім
своїх ланцюгів, це багатії з жиру бісяться. Але мені не так легко голову
заморочити. Я пані метикована, знаю собі ціну й на дешевку не клюю.
“Щоб одержати щось більше, ви насамперед маєте
стати кимсь більшим”
Й.Гете