Веде стежина у майбутнє,
До тисячі джерел веде.
А про не вірний шлях забудьте.
Пійдіть по ній, пізнаєте себе.
Моя стежина не звертае,
По всій стежині тисячі хрестів.
Це ті гріхи, що Боже не прощає,
Це ті гріхи, що Боже не робить велів.
Стежинка світла, мов казкова,
Там лицари охороняють вхід,
Там на стежині золота підкова
Яку на щастя дав нам чарівний дід.
Крім лицарів охороняє стежку ліс,
Такий великий, теж казковий,
Біля стежини мак поріс
І теж лежить там золота підкова.
Веде стежина у майбутнє,
До тисячі джерел веде.
А про не вірний шлях забудьте.
Пійдіть по ній, пізнаєте себе...