Пісня дуже багато значить у нашому житті. В пісні наше минуле, наше сучасне і наше майбутнє. Найбільш повно проявляється душа народу саме в пісні. «Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим? Який митець не був натхненний її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, чарівною силою, яка викликає в душі людській найтонші, найглибші асоціації, почуття, які піднімають її до вершин людської гідності, до людяності, до творчості», – так виразно охарактеризував це безсмертне національне багатство О. Довженко.
Не менш яскраво про українську пісню висловився ще один видатний діяч української літератури Іван Франко: «Народна пісня – одне із найцінніших наших національних надбань і один із предметів оправданої нашої гордості». Адже українська пісня є чудовим втіленням поетичного генія нашого народу, прикрасою його духовного життя, одним з найбільш дорогих надбань національного фольклору.
Пісня нашого народу ніколи не відривалася від його життя. Вона завжди відображала події, тісно пов’язані з нашою історією. Народна пісенність завжди була дзеркалом поглядів українців, вона була облагороджена чистою народною совістю, відшліфована впродовж багатьох століть найталановитішими представниками нашого народу, вивірена багатим досвідом багатьох поколінь наших предків. Мабуть, саме в цьому криється безсмертя загальнонародного звучання і поетичної краси українських пісень.
Протягом усієї насиченої подіями історії українського народу