Море. У цього художника воно тихе, безмежне, неосяжне й таємниче. Цього літа я бачив таке море у літньому таборі на березі Азовського моря. Це море нагадує мені той відпочинок, такий же захід сонця. Мені просто не вистчає слів, щоб описати той відпочинок, моїх друзів, білий пісок.
Що ж стосується картини, то можу сказати, що вона надихає мене своїм спокійним, грайливим й навіть таємничим настроєм. Вітрильники, які знаходяться так близько, здаються все-таки такими далекими й бажаними. Хочеться просто подивитися на них й зловити ту гарну й майже безмежну мить. Промінчики сонця, яке вже майже заходить у гавань, щоб спочити здаються пронизують солону воду, ласково торкаються майже прохолодного піска й дістають до дна цього велетня-моря. Іноді мені здається, що я можу милуватися цією картиною безкінечно. І кожен раз дивлячись на неї у моїй уяві будуть повставати зовсім нові враження.