Хлопчик Вова не любив мити рук. І вмиватися теж не любив. Устане вранці й крутиться, щоб невми́ваному до столу сісти.
Ходив Вова завжди брудний. Він примудрявся замазати черевики навіть за найсухішої погоди. І зошити, і книжки у Вови теж були брудні й засмальцьовані. Словом, у першому «Б» класі, де вчився Вова, не було такого другого замазури…
-Куди ви мене ведете?-спитав Вова.
-До їхньої величності короля Бруднуля́ XII !-відповів найстарший і найбрудніший пацюк із сивими вусами й червоними очима. Навіть голос у цього пацюка здавався якийсь брудний