Духовні цінності людини – це ті цінності, які людина високо цінує і вважає вартим поваги. Система духовних цінностей народу передається від пращурів к нащадкам, від покоління до покоління, звісно, змінюючись та доповнюючись з часом. Але є цінності, які ніколи не застаріють, не стануть непотрібними.
Пошана до батьків, прагнення творчо вдосконалювати світ, відповідальність за свої вчинки, чесність та щирість, людяність, альтруїзм, наполегливість, гуманність, доброта, моральність та милосердя, мужність та сила волі, свобода, честь, і гідність - все це цінувалося нашими пращурами і не втратило свого значення і зараз.
Великий український філософ Григорій Сковорода писав, що кожна людина народжується двічі, спочатку фізично, а потім - духовно. До духовного народження людини причетні її духовні наставники – батьки та вчителі. Саме вони прищеплюють людині високі моральні цінності - віру, надію, любов, повагу до рідної землі, родини, народу, Батьківщини.
На думку Г.Сковороди, духовну людину творить шлях добра: людина створює саму себе через пізнання, а також усвідомлення й розуміння своєї духовної природи і свого призначення в цьому світі.
Я згоден з цим великим мислителем, бо людина без духовних цінностей - не людина, а гола мавпа. І якщо нам випала можливість прожити людське життя, треба прожити його гідно.