Чим довше я живу в цьому світі, тим більше переконуюся, що не минає тільки мама, адже погляд її лагідних очей супроводжує людину впродовж усього земного шляху. І навіть потім добрим ангелом мама буде поруч завжди.З малих літ моя мама навчала мене любити цей світ, поважати старших, берегти природу, піклуватися про братів наших менших. Мамині очі завжди зі мною. Коли я сумую — в них віддзеркалюється мій сум, коли радію — вони світяться радістю. Ці красиві очі не раз умивалися слізьми, які я витирала своїми маленькими ручками.…Чи є на світі щось миліше й добріше від маминих очей? Тож бережіть своїх матусь і не змушуйте їхні очі плакати.