Відредагуйте текст.
Жінка... Скільки
асоціацій виникає при згадуванні цього
слова. Вона — мати, вона — господиня, берегиня домашнього вогнища,
вірна дружина. Але перш за все, вона — це індивідуальна й неповторна особистість, що поєднує в собі певні
риси, притаманні тільки їй одній. На протязі століть, чи
навіть тисячоліть, перед людством стоїть
питання: яке місце відведено жінці в суспільстві? Де та сама сходинка, що її повинні посідати представниці прекрасної статі? Цим питанням приділяється велике значення. Якщо звернутися до історії, то на
багатьох прикладах можна побачити, що відношення до жінки в різних країнах в
певний час було різним. Проте, одразу кидається в око, що ніколи і ніде шлях жінки не був легким. Жінку завжди
переслідували, її поглядам не
довіряли, вважаючи їх хибними і приреченими на поразку.
В арабських
еміратах та деяких країнах Африки, наприклад, погляди й думки жінки нічого не
означають. Перед нами постає образ слухняної рабині, що повністю підпорядкована
своему чоловікові: носить паранджу, готує їсти, робить хатню роботу. Жінка
в цих країнах не мае права сідати за стіл доки її чоловік не поїсть, не має права висказувати свою думку та зовсім балакати. В більш розвинутнх державах роль жінки зводиться до народження і виховання дітей. Це було
ii саме важне призначення.
В Украані жінка
здавна мала надзничайно високий суспільний авторитет. Українські
жінки залишили великий слід в історіі та інших видах
мистецтва. Про рівність української жінки і чоловіка перед Богом записано було ще в першому нашому правовому документі — Руській правді Ярослава Мудрого. Тільки в атмосфері високої
поваги до жінки могла з'явитися така видатна історична постать, як княгиня Ольга — дружина князя Ігоря і
мати князя Святослава. В
умовах пізнього Середньовіччя фундатором першого нашого університету — Києво-Могилянської академії стала
Гальшка Гулевичівна. Це красномовне свідчення можливості для української жінки
повною мірою демонструвати свою громадянську позицію. Розкутість нашої жінки давала їй можливість повною мірою розкрити свої творчі
можливості. Імена Марії Чурай, Марка Вовчка, Ольги Кобиляиської, Лесі України,
Олени Пчілки, Христі Алчевської, Катерини Білокур, Олени Теліги, Ліни Костенко складають гордість
України. Яка ж уява складається
про жінку у умовах сучасного суспільства? В умовах незалежності для нашої жінки
відкрилися нові можливості самореалізації. І невдовзі ми зможемо побачити не тільки
жінку-дипломата, жінку- академіка чи жінку-міністра, а й жінку-президента. Це
відкриє нові можливості для
України, бо жінки відносяться до проблем більш відповідальніше (3 учiнівського твору).