Одного дня Оленка та її молодший братик Михайло залишилися самі вдома. Тому, що їхні батьки поїхали на день народження, але перед відїздом тато сказав їм :
- Діти нізащо не грайтеся з сірниками!
- Добре тату я прослідкую за Михайлом. - сказала дочка.
- Добре слідкуй за ним, але ж сама теж пам'ятай що я сказав!
І батьки поїхали. Михайло грався з машинкою і тут промовив:
- Оленко, я їсти хочу!
- Не скигли ! Зараз щось приготую.
Оленка стала біля плити і взяла сірники аби на плиті з'вився вогник. Вона поклала сірники на стіл і почала готувати. І тут в кімнату забіг Михайло, схопив сірники і побіг. Він сів в своїй кімнаті і взяв небезпечного сірника до рук. І враз спалухнув вогонь. Хлопчик злякався, розплакався, побіг в куточок і сів за шафу. Тим часом на кухні Оленка почула запах горілого. Вона не вагаючись позвонила на 101. Оленка побігла в кімнату до брата, але там вона його не знайшла. вона взяла ганчірку трішки намочила її, приклала до носа і побігла на балкон. І ось Оленка бачить, що хтось летить на летучій дошці. То була лисичка рятувальниця, а за нею летів Вовк рятувальник та заєць. Вовк підлетів до балкону, схопив Оленку і спустив її на землю . Та вже стояли налякані батьки. Оленка побігла до них і розповіла , що трапилось. А рятувальники продовжували свою роботу. Заєць підлетів до балкону стрибнув і побіг у кімнату до Михайла, а за ним побіг вовк . Забігши в кімнату рятувальники почали шукати Михайла. І ось з кутка почувся тихий плач хлопчика. Вовк підбіг до нього, схопив його і почав тягти його до виходу. Михайло був уже майже непритомним, але ще деякі слова він промовляв. Заєць підбіг до вовка і вони разом потягли хлопчика на балкон. Вони спустили його до низу і віддали батькам. Батьки та Оленка почали обіймати Михайлика.