Її струнка постава здавалась легесенькою, прозорою. Риси обличчя елегантні й шляхетні. Карі очі палають вогнем.
,, Так, постраждати за віру, за правду, за своїх друзів , - дума вона , - непомірна втіха”.
,, Та це ж не святого мученика очі, а очі її коханка, властителя радісних мрій, очі вродливого юнака Антося Корецького”.