Ромашка стояла по коліна у густій траві та милувалася літнім ранком.І одного разу ромашка побачила строкатого Метелика,який повільно летів до неї,натужно махаючи крильцями.
- Рятуй! - вигукукнув Метелик - Ось-ось упаду.
Квітка нахилилась і підхопила Метелика.Він притулився до її жовтого ока і завмер.
- Грійся на здоров`я.Що ж трапилось з тобою?
- Надумав біля дзвіночків політати, а вони саме у росі купались.Стрепенулись і обілляли мене з голови до лапок.А з мокрими крильцями не політаєш.
Коли метелик відчув ,що крильця висохли,знявся і полетів.
- Ромашко,ти гарна й добра, і я хочу віддячити тобі за допомогу.Дарую тобі танок літа.
Метелик змахнув крильцями і почав танцювати.Він продовжував танок для Ромашки, всі милувались чим дивом.