Леся Українка
Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з'явився псевдонім «Леся Українка».Сердечна дружба єднає Ларису з її старшим братом Михайлом. За нерозлучність в сім'ї їх називали спільним ім'ям «Мишолосіє», пізніше Ларису перезвали в сім'ї на Лесю.Деякий час Лариса навчалася в школі Олександра Мурашка в Києві. З цього періоду залишилась одна картина намальована олійними фарбами. Пізніше їй довелося здобувати освіту самостійно, в чому допомагала мати.Вона знала багато європейських мов, включаючи і словянські мови(російську,польську,болгарську та інші) а також давньогрецьку латинську, що свідчило про її високий рівень знань.Померла 19 липня у віці 42 років.Пам'ятник — з бронзи та граніту.Олена Петрівна(її мати) виховувала її як сильну людину, яка не мала права до надмірного виявлення своїх почуттів. Слід цієї «paidei» можна знайти в кожному творі «поодинокого мужчини». Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Українка багато перекладала.Померла 19 липня у віці 42 років.Похована на Байковому кладовищі.Пам'ятник — з бронзи та граніту.