Адаптаціями називаються
пристосування організмів упродовж багатьох поколінь до певних умов середовища,
що змінюються; вони забезпечують виживання і розмноження організмів у цих
умовах.
Під адаптаціями розуміють також
процес вироблення пристосованості до конкретних умов середовища. Адаптації
завжди мають відносний характер: пристосування до одних умов середовища
перестає діяти за інших умов. Адаптація виникає й розвивається під дією
основних факторів органічної еволюції-мінливості, спадковості й добору, природного
або штучного. Форми прояву адаптацій надзвичайно різноманітні. За рівнем
організації адаптації поділяють на організмові (генотипні, онтогенетичні),
популяційно-видові й біоценотичні.
Організмові адаптації охоплюють всю
різноманітність морфологічних, фізіологічних, біохімічних, етологічних ознак
особин: захисне забарвлення, мімікрія (маскування, наслідування), коадаптації
(взаємні пристосування органів для виконання нормальної роботи).span>
До популяційно-видових адаптацій
належать різні типи конгруенцій, рівень мутабельності, внутрішньовидовий
поліморфізм, гетерозиготність, певна щільність популяцій, рівень плодючості
тощо.
Конгруенціями називаються
взаємопристосування особин, які виникають в результаті внутрішньовидових
відносин (відповідність будови органів матері і дитини, апаратів розмноження
самців і самок, спільне добування їжі хижаками).
До біоценотичних адаптацій належать
взаємовідносини між видами у біогеоценозах.
За масштабом адаптації поділяють на
спеціалізовані і загальні. Через спеціалізовані адаптації організм вирішує
конкретні завдання у вузьколокальних умовах життя виду (будова язика в
мурахоїда у зв'язку з живленням мурашками, пристосування хамелеона (рис. 2.20)
до життя на деревах). Загальні адаптації придатні для широкого спектру умов середовища і характерні для великих таксонів (фотосинтез, аеробне
дихання, дво-, три- і чотирикамерне серце у різних класів хребетних).
Рис. 2.20. Хамелеон (Сhаmаеlео сhаmаеlеоп).
За характером змін розрізняють
адаптації з ускладненням і адаптації зі спрощенням морфофізіологічної
організації. Так, паразитизм веде до спрощення і редукції ряду органів. Перехід
до активного способу життя, навпаки,
зв’язаний з розвитком
і диференціацією ряду
важливих органів нападу і захисту.