Казка про зернятку
Це казка про маленькому зернятку. Це було найпростіше зернятко на землі, нічим не відрізняється від інших. Воно лежало в туго зав'язаному мішку серед своїх родичів і тихо-тихо думало, та так тихо, що навіть саме зернятко не могло цього почути...
Зернятко лежало і думало про те, що коли-небудь мішок розв'яжуть, а його підхоплять два теплих руки, разом з іншими зернами і розсіяли по полю... де теж буде темно і навіть холодно... зате іноді буде дуже тепло... бо там нагорі є сонечко, яке буде зігрівати землю, де лежить зернятко.