Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною
складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово
було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є
числівник одна, зв'язкою — дієслово осталася. 3. Чорні жилаві руки були
наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка —
були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні
зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, здаватися,
називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також
являти собою і становити) вказує лише на спосіб і час, тоді як всі інші
зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки.
Порівняймо: Обличчя героїв спокійні були. (Сос.) і Обличчя героїв
спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета —
обличчя.