Якби я була дорослою, то ніколи б не забула, що теж колись була маленькою.І що дитина потребує уваги, турботи, а не тільки:"Сідай їсти.Уроки вивчила?" Мене б цікавило все, що відбувається з моїми дітьми.Я б їх не тільки слухала, а й ,найголовне-чула б їх.Чула, що вони хочуть мені сказати та що кроється за цими словами.Адже маленьке дитя незавжди може предати словами свої внутрішні преживання.
І ,звичайно, я б їх розважала та купувала різні подаручки чи цукерки.
Я б була найкращім другом своїм дітям!