Зима - найдивовижніша пора року.Пора надій,безмежний бажать,які неодмінно збудуться.Саме слово"зима" завжди змушує нас повірити в щось прекрасне.Відрватись від буденних клопот і поринути в країну,де завжди перемагає добро,здійснюються мрії.
На високій горі панує вічний холод. Там розкинулось білосніжне місто. Навколо воно оточене неприступними крижаними мурами. А у центрі велично підноситься до неба замок своїми куполами. Кришталем виблискують вони від рідкісного промінчика, який іноді зазирне у цю мерзлоту. Навкруги все біле: снігові стіни, снігове покривало на землі, сніжинки у повітрі. Замок дуже гарний. Проте ця краса холодна. Не гріє вона теплом та затишком, не щебече пташиним співом, не розцвітає прекрасним цвітом. Тут мешкає могутня Снігова королева. Хто потрапляє сюди, той все забуває. Серце його стає холодним. Зникають усі переживання та почуття. Тут жив зачарований Кай, поки добра Герда не розшукала його.