Назва СІЧЕНЬ походить від слова “Січа”. У давнину в цей час починали
розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел
називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень,
просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень,
лютовій.
Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він
люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети -
все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень,
зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).
Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття.
Походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що
використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався
март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір
потоки, соковик, полютий, красовик.
У березні день з ніччю зустрічаються.
Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.
КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає
квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець,
дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає ” сонячний”.
ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він
звався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його
називали: пісенник, місяць-громовик, травник.
ЧЕРВЕНЬ походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється
сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону
фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім
державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць,
гнилець, ізок (коник).
ЛИПЕНЬ - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий
мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його
іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик,
дощовик.
СЕРПЕНЬ - від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що
існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол,
жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець,
барильник.
Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна
медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем,
бабським літом та покрійником.
ЖОВТЕНЬ - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської
Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник,
весільник. А також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. В цей
час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).
Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там
опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській
Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав
іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.
ГРУДЕНЬ - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами
грунтівки замерзали. Їздилти такими дорогами було важко - заважали
замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У
народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.