Ханськый сын згадавшы про свий ридный край,вин перемиг уси перешкоды.Його серце рвалося до батька и до батькивщины.На його шляху його намагалыся зупыныты ворош та чаклуны,але вин думав про своэ ридне.И в супереч усьому вин зустрив свого батька.И з того моменту воны жылы довго й щаслыво. Томущо кожна травына и любов до риднои батькивщины,рано чы пизно повертае людыну до ридного дому.