Кількість міст, невпинно зростала, і’в середині 17 ст. існувало приблизно 1100міст і містечок.Активність українських князів та панів, які закладали нові поселення та розбудовували їх, сприяла появі протягом останньої чверті 16 — першої половини 17 ст. у Київському воєводстві близько 200 міст та містечок, у Брацяавському — близько’ 100.
Ця будівнича діяльність має економічне пояснення, адже містечко приносило власникам у 5-Ю разів більший прибуток, ніж село, з якого воно виникло. Містечка були переважно невеликими за кількістю населення (половина з таких поселень на Київщині налічувала до 100 дворів). Щоправда, впродовж 30-40-х років 17 ст. деякі містечка Київщини виросли до міст: Біла Церква мала вже понад 1000 дворів, Лубни — 882, Васильків та Фастів — до 500. Зростала кількість населення міст. У першій половині 17 ст. на колишніх напівпорожніх прикордонних’землях’ Київщини та Брацлавіцини мешкало близько мільйона людей. Багато міст мали магдебурзьке право, що сприяло пожвавленню ремісництва й торгівлі. Втім, потрібен був час, щоб ці види господарювання N розвивалися в нових містечках, де. більшість населен-. ня займалася землеробством. Від селян мешканці нових міст відрізнялися тіл’ьки тим, що не відробля-’ ли панщини, а лите сплачували грошовий податок — чинш — та різні побори на користь міста і брали участь в обороні замків.