Протягом
свого історичного розвитку український народ переживав безліч трагічних
і драматичних періодів. Та, незважаючи на це, він ніколи не впадав у
відчай, «не плакав», а перемагав, знаходив у собі внутрішні сили
виживати й творити добро. Мені здається, що неабияку роль у цьому
відіграло, передусім, надзвичайне вміння українців жартувати, сміятися.
Тому, на мою думку, саме веселу вдачу варто вважати однією з головних
рис українського національного характеру, яка допомагала й допомагає
йому не впадати в гріх розпуки й сліз (а буття нашого народу ой як часто
давало приводи для цього!). Істинно девізом нашого народу могли б стати
слова: «Треба сміятися, щоб не плакати!»