Повість Н. В. Гоголя «Тарас Бульба» - епічне оповідання про славне героїчне минуле українського козацтва, його боротьбі проти польської шляхти. Це смутна історія про Тараса Бульбу, його синів Остапові й Андрію, про багатьох інших козаках, що покинули свої рідні будинки й створили Запорізьку Січ - потужний військовий табірУ Тараса Бульби було два сини. Головне для батька - щоб сини хоробро воювали, завжди захищали свою честь, стояли за віру Христову, а якщо інакше - те нехай хоч пропадуть! Старший син втілює продовження героїчних традицій, народний, національний шлях непримиренної боротьби за волю й незалежність України, а молодший виражає антинаціональну тенденцію до зближення з феодальною Польщею. Ситуація, зображена Гоголем, відповідала історичній істині. Доля Остапа відбивала той факт, що феодально-королівське Мовлення Посполитая несла поневолення українському народу, придушуючи його боротьбу переважаючою військовою силою. Остап, як і батько, прямодушно й беззавітно любить батьківщину, свято зберігає вірність козацькому братерству, громадському обов'язку. Виглядає Остап грізно й мужньо, у ньому відчувається внутрішня сила. Йому - суворому, мужньому й непохитному воїнові, «здавалося, був на роді написані битвенний шлях і важке знанье вершити ратні справи».Остап завжди був холоднокровний і ніколи не губився. У свої двадцять два роки він міг передбачати й розмірити небезпека, щоб потім краще перебороти неї. В Остапові помітні риси майбутнього ватажка. Автор порівнює Остапа з велетнем, тому що велетні, богатирі завжди були захисниками рідної землі. Велич душі Остапа - у вірності запорізьким ідеалам: загинути за рідну вітчизну. Андрий по своєму щиросердечному складі індивідуаліст і егоїст. Він відрізнявся зніженістю, пристрасністю, палкістю почуттів, що переважають над розумомРиси особи Андрия - юношески ніжні, м'які. «Андрий... не знав, що значить обмірковувати... або вимірювати свої або чужі сили. Скажену млість і упоенье він бачив у битві...» Це був запальний юнак, він робив те, чого ніколи б не зробив холоднокровний і розумний Остап, і затворів у битві чудеса. Захоплення красою, добірністю мовлення, освіченістю воєводської дочки, мішурним блиском польської аристократичної культури веде його до розриву із традиціями свого народу, до зради батьківщині. Письменник не сховав щирості й глибини любові Андрия до польської панни, але не виправдав, а обвинуватив його й показав, що, віддавши перевагу почуттю любові перед цивільними обов'язками, він не зумів піднятися вище рівня звичайної людини. Заради особистих почуттів він здатний відмовитися від батька, товаришів і батьківщини. Гоголь зіставляє братів, показуючи їх чітко, підкреслюючи героїчне служіння загальному добру в одному браті й індивідуалізм вдругом.В образі Остапа Гоголь втілив відвагу, силу й мужність, любов до батьківщини й волі, ненависть до ворога - кращі якості, властивому самовідданому захисникові рідної землі. Образ же Андрия різко відособлений у повісті. Він протипоставлений народному характеру, і його ганебна смерть є необхідною моральною відплатою за зрадництво, зраду загальнонародній справі