Вітер що несподівано налетів дві години тому, нарешті прин6іс хмари, й почав заволікати обрій димовою завісою сірих, полярних туманів.Сткавши біля вікна, проти якого росла молоденька верба, Максим стежив за ДесноюБ а лоами.У чепурній хатині, що тежпропахла соняшником, яблуками і вощиною. їх привітно зустріла тітка Христя...ригнувшись до самої землі, друзі ясмніше обачили обриси двох доріг,що збігали ів переливалисяч попелястими смужками через пкагорбок.нвад темним беззмежжямлісів. ЯКІ З УСЬОГО БОКУ ЗАТУЛЯЛИ НЕБОКРАЙ,сходив весняний ранок.