1.Тепер я знаю, де ночують громи ревучі весняні.
2. Тече вода з-під явора яром на долину, пишається над водою червона калина.
3. Сонце заходить, гори чорні.ть, пташечка тихне, поле німіє.
4. І діти сміються, і вітер привітно в каштанах шумить.
5. Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная пісня не може умерти.
6. Степи не дишуть спекою і пилом, і вітер сушить роси на траві.
7. Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять.
8.Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть.