Повій, вітре(ритор.зв.) на Вкраїну! Краю мій, (ритор.зв) люблю твої тополі. Сонце! (ритор.зв.) Я тобі вдячний. Не шуми про минуле, тополе(ритор.зв.). В розлуці з вами, солов'ї Вкраїни(ритор.зв.) так ниє серце! Розступітся, горе та біда!(ритор.зв.). Дайте щастю й радості дорогу!
177; Скільки є в нас , любі друзі, (пошир.зв.) для звертання ніжних слів! Соловейку маленький!(ритор.,пошир.зв.) В тебе голос тоненький. Де ж ти, коню, ( ритор. непошир.зв) ходив? Де підкову загубив? Не хили ти голі віти, саде мій! ( ритор. непошир.зв. ) Ще ти будеш зеленіти у красі своїй. Ти не висни, чорна хмаро, (ритор.пошир.зв.) над смерекою. Школо, ( ритор, непошир, зв. ) ти мислить навчила, чесною працею жить.