Коли (сполучник) мені (додаток, займенник) кажуть (присудок, дієслово) «Київ» (додаток, іменник) , я (підмет, займенник) бачу
(присудок, дієслово)
Дніпро (додаток, іменник) , стоячи на Володимирській гірці (обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, до складу якого входять по черзі: дієприслівник, прийменник, прикметник, іменник), я
(підмет, займенник)
схиляюся
(присудок, дієслово)
над (прийменник) неосяжним (означення, прикметник) простором (додаток, іменник) , що
(підмет, займенник)
відкривається
(присудок, дієслово)
моїм (означення, займенник) очам (додаток, іменник) унизу (обставина, прислівник), і
(сполучник)
в
(прийменник)
мене (додаток, займенник) таке (означення, займенник) відчуття (підмет, іменник), неначе
(сполучник)
я
(підмет, займенник)
- птах (присудок, іменник), мовби
(сполучник)
лечу
(присудок, дієслово)
я
(підмет, займенник)
, розпластавши руки-крила (обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, до складу якого входять по черзі: дієприслівник, два іменники) , заточую
(присудок, дієслово)
великі
(означення, прикметник)
кола (додаток, іменник) над
(прийменник)
тим (означення, займенник) величним
(означення, прикметник)
світом (обставина, іменник), який
(підмет, займенник)
лежить
(присудок, дієслово)
унизу (обставина, прислівник).
Схема:
Коли ( ), [ ], [ ], (що ), і [ ], неначе ( ), мовби ( ), (який ).
Питання треба ставити так: від першого головного і другого головного речень до першого підрядного (за якої умови?); від другого головного речення до другого підрядного (яким?); від третього головного речення до третього і четвертого підрядних (яке?); від четвертого підрядного речення до п"ятого підрядного (яким?).
Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (сполучниковим підрядним і сурядним, безсполучниковим); 1 і 2 блоки складного речення поєднано сполучниковим сурядним зв"язком з єднальними відношеннями, що вказують на послідовність дій; 1 блок (перші чотири простих речення) - складнопідрядне речення з кількома підрядними з мішаною підрядністю (однорідною і неоднорідною): 1 просте речення - підрядне обставинне умови, односкладне, неозначено-особове, поширене, повне, неускладнене; 2 просте речення - головне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною; 3 просте речення - головне,
двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 4 просте речення - підрядне означальне,
двоскладне, поширене, повне,
неускладнене; 2 блок (останні чотири речення) - складнопідрядне речення з кількома підрядними з мішаною підрядністю (однорідною і послідовною): 5 просте речення - головне, двоскладне, поширене, неповне (пропущений присудок є), неускладнене; 6 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 7 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною та однорідними присудками; 8 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.